Добились кримінального провадження щодо масштабного виведення коштів з України

Національний рівень, 11.07.2016 Центр Протидії Корупції – громадська організація, яка об’єднує експертів з юридичного, медійного та громадсько-політичного секторів.
повернутися до списку справ
Пиляють ~ 5 600 000 000 грн

Підписав схему

Немає фото
Голова Правління ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК»

Підписав схему

Немає фото
Голова правління банку "Київська Русь"

Підписав схему

Немає фото
Голова правління банку

Підписав схему

Немає фото
Голова правління ПАТ "Автокразбанк"

Підписав схему

Немає фото
Голова правління ПАТ "Енергобанк"

Підписав схему

Немає фото
Голова правління АТ "Банк "Таврика"

ОСТАННІ НОВИНИ У СПРАВІ:

Команда “Центру протидії корупції” звернулась до Національного антикорупційного України із заявою про виведення коштів з низки українських банків. В НАБУ повідомили, що звернулись до інших правоохоронних органів з метою подальшого витребування розпочатих кримінальних проваджень стосовно афер з банками.

Згодом в НАБУ повідомили, що за нашою заявою порушили кримінальне провадження.  Справа стосується низки банків, які підозрюються у використанні рахунків австрійського “Meinl Bank” для відмивання коштів. На думку слідства, за цією схемою з України виводилися кошти рефінансування, отримані банками від НБУ. Йдеться про суму в 12 млрд гривень.

СУТЬ СПРАВИ:

За останні два роки в Україні збанкрутіли майже 100 банків. “Банкопад” спричинив непомірне навантаження на Фонд гарантування вкладів. Це призвело до того, що держава була змушена фінансово підтримувати Фонд. Таким чином, цей тягар лягає на плечі українських платників податків.

Та не всі банки стали банкротами через складну економічну ситуацію. В деяких випадках власники та менеджмент банків свідомо робили власні установи неплатоспроможними.

Громадській організації “Центр протидії корупції” стали відомі факти, які можуть свідчити про вчинення посадовими особами деяких комерційних банків України злочинів у співучасті з посадовими особами окремих банків Ліхтенштейну та Австрії, а також посадовими особами Національного банку України.

Схема виглядає так:

  • Український банк відкриває кореспондентський рахунок в іноземному банку, де розміщує значну суму коштів.
  • Згодом український банк укладає з іноземним банком договір застави, предметом якого є розміщені на кореспондентському рахунку кошти. Метою такої застави є забезпечення виконання кредитного договору між іноземним банком-кореспондентом та третьою особою. Зазвичай третьою особою виступає компанія, що пов’язана з керівництвом або власником українського банку, але яка ніколи не вступала в договірні відносини з самим банком.
  • При цьому, український банк всупереч українським законам і постановам НБУ не обліковує передачу коштів на кореспондентському рахунку під заставу у своєму бухгалтерському обліку та не формує обов’язкові фінансові резерви під взяті зобов’язання.
  • Після виникнення у банку фінансових проблем та небезпеки введення тимчасової адміністрації, іноземний банк-кореспондент списує кошти з кореспондентського рахунку на користь третьої особи (пов’язаної з власниками банку) в якості забезпечення виконання кредитного договору.

unnamed

“Центру протидії корупції” достеменно відомо про використання такої схеми власниками ПАТ “Банк Таврика”, ПАТ “Південкомбанк”, ПАТ “Банк “Київська Русь”, ПАТ “Міський комерційний банк”, ПАТ “Автокразбанк” та “ПАТ “Енергобанк”. Раніше видання “Форбс” повідомляло про виведення таким способом коштів з АТ “Дельта Банк”.

Очевидно, щоб про дії банкірів було відомо посадовим особам Національного банку України, що здійснюють функцію банківського нагляду, однак ті свідомо нічого не вдіяли.

unnamed (1)

Зокрема, нам стали відомі обставини розкрадання коштів Банку “Таврика”. Шевченківський суд Києва 02 червня 2014 року ухвалив виправдувальний вирок стосовно колишнього в.о. голови Правління ПАТ “Банк “Таврика”. Апеляційний суд міста Києва 06.11.2015 року залишив вирок в силі. Разом з тим, в судових рішеннях встановлено деякі цікаві факти.

16.11.2011 року “Банк “Таврика” відкрив кореспондентський рахунок в австрійському банку “Meinl Bank” та отримав дозвіл на цю операцію у НБУ.

22 грудня 2011 року австрійський банк та зареєстрована на Кіпрі компанія “Вінтен Трейдинг ЛТД” уклали договір позики на суму 50 млн доларів для фінансування будівельних проектів в Україні. Роботи повинен був здійснювати ВАТ “Трест “Південзахідтрансбуд”. Станом на кінець 2011 року власником “Тресту “Південзахідтрансбуд” було ДП “Управлiння матерiально-технiчного забезпечення”, власником якого є ТОВ “Будкомплект-2014” (пізніше перейменовано в ТОВ “Висока вежа”).

В 2012 році власниками ВАТ “Трест “Південзахідбуд” стали ТОВ “Висока вежа”, ПАТ “Київський ювелірний завод” та австрійська East Advisors Vermögensverwaltung  GmbH. Засновником останньої є вищезгаданий Meinl Bank AG.

В день укладення кредиту між австрійським банком та кіпрською фірмою-прокладкою Голова Правління ПАТ “Банк “Таврика” уклав з Meinl Bank AG договір зберігання та застави 26,5 млн доларів. Гроші були зараховані на вищевказаний кореспонентський рахунок як гарантії забезпечення виконання взятих зобов’язань компанією “Вінтен Трейдинг ЛТД”.

Разом з тим, Голова Правління ПАТ “Банк “Таврика” не здійснив облік вищезазначеного зобов’язання за договором відповідального зберігання та застави, а також не сформував резерв для покриття кредитного ризику з метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність компанії “Вінтен Трейдинг ЛТД”.

“Вінтен Трейдинг ЛТД”, звісно, ніяких коштів повертати не збирався. Тому Meinl Bank AG 27 листопада 2012 року в якості забезпечення кредиту списав 26,5 млн доларів з рахунку ПАТ “Банк “Таврика”.

В результаті 20 грудня 2012 року НБУ відніс ПАТ “Банк “Таврика” до категорії неплатоспроможних. А держава взяла на себе зобов’язання перед вкладниками банку повернути їм 211 837 947, 47 грн через Фонд гарантування вкладів.

Збитки, завдані державі внаслідок злочинних дій посадових осіб чотирьох банківських установ (“Таврика”, “Київська Русь”, “Південкокомбанк”, “Міський комерційний банк”) становлять щонайменше 5,6 млрд грн. В усіх випадках застосовувалась саме ця схема за участю австрійського банку.

ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ СПРАВИ:

Тому, команда “Центру протидії корупції”:

  1. ЗВЕРНУЛАСЬ до Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А.С. Листом від 21.03.2016 року начальник Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ  повідомив, що НАБУ звернулось до відповідних правоохоронних органів з метою з’ясування номерів кримінальних проваджень, в яких вже розслідуються повідомлені нами факти щодо окремих банків для можливого ухвалення рішення про витребування цих кримінальних проваджень. Листом від 29.04.2016 року начальник Другого підрозділу детективів С. Наумюк повідомив, що 27.04.2016 року Національне антикорупційне бюро відкрило за нашою заявою кримінальне провадження за попередньою правовою кваліфікацією ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209 КК України.
  2. ЗВЕРНУЛИСЬ до Прокуратури Австрії з аналогічною заявою
  3. ЗВЕРНУЛИСЬ до Голови Національного банку України Гонтаревої В.О. В.о. директора департаменту банківського нагляду Р.А. Гриценко листом від 04.04.2016 повідомив, що викладена нами інформація взята до відома та буде використана під час здійснення банківського нагляду.
  4. ПОВІДОМИЛИ додаткові обставини справи. Листом від 11.08.2016 року детектив О.В. Скомаров повідомив, що наші відомості будуть враховані в кримінальному провадженні.